0:0:27
0:1:4
0:1:5
0:4:50
0:4:0
0:3:59
0:3:41
0:5:19
0:1:2
0:2:30
0:2:8
0:3:6
0:16:40
0:4:40
0:5:17
0:1:9
0:4:56
0:10:16
0:8:57
0:2:4
0:14:36
0:4:50
0:3:41
0:2:44
0:8:5
0:5:19
0:10:21
0:6:39
0:10:40
0:8:13
0:5:25
0:7:26
0:10:20
0:4:35
0:5:21
0:2:7
0:3:52
0:4:47
0:14:21
0:2:13
0:3:1
0:5:12
0:4:4
0:10:26
0:5:20
0:9:15
0:9:37
0:4:49
0:10:16
0:5:23
0:3:58
0:4:42
0:5:44
0:13:27
0:7:43
0:7:53
0:6:32
0:6:31
0:4:50
0:4:59
0:5:42
0:8:44
0:3:28
0:6:10
0:9:36
0:9:21
0:7:9
0:10:43
0:4:56
0:6:5
0:4:41
0:4:31
0:1:51
0:5:53
0:8:43
0:2:50
0:15:42
0:5:16
0:6:4
0:2:12
0:6:4
0:11:13
0:8:20
0:4:49
0:7:33
0:4:30
0:7:31
0:4:6
0:0:13
0:1:24

Сіті Пандори

  • Автор
    Велесик Петро
  • Озвучив(ла)
    Хамедюк Анжела
  • Жанр
    Проза
  • Тривалість
    09:04
  • Опис

    Один з героїв роману – Микола Грінчак, як сьогодні сказали б, трудоголік. Він – екскаваторник-меліоратор і всі його помисли довкола одного: як би побільше кубометрів грунту за зміну перекидати. Словом, типовий позитивний герой літератури соцреалізму.

    І, як кожного позитивного героя того часу, його гнітить думка: чи заслужено йому присуджують перші місця, чи заслужено йому «дали» медаль? Тому-то й відмовляється від усяких потурань з боку начальства, кидає нового екскаватора й зі старим переходить на складну ділянку болота, де разом з недосвідченим напарником знову досягає нових висот у трудовому суперництві. І здобув би й орден, якби не засторога батька не чіпати Журавлине болото: «Пам'ятаєш, який червоний килим тут був з ягідок, а зараз тіко де-не-де кривавиться журавлина. Ще раз так копнете і, щитай пропало все… Подумай, скажи там кому тра. Це ж природа… Землі тої не загнуздаєте, а шкоди наробите. Хіба на Солоному добилися чогось. Не родить там нічого, окрім бур’янів… Не родить».

    Коли дійшло таки й до Журавлиного, відмовився нищити його. За що був виключений з партії, позбавлений роботи. Добре, що настали перебудовні часи – фермерствував, а тут випало і районом покерувати. Герой іншої сюжетної лінії Іван Маслюк – шкільний трієчник, неспроможний навіть папірці в колгоспній бухгалтерії підшити. Спочатку стараннями батька, а потім секретаря райкому, а ще згодом коханки долає кар’єрний щабель за щаблем, опиняючись аж у нардепах. Врешті-решт «якийсь надлом стався у його черствій душі, у його нездатному думати мозку. Він повертався додому зовсім іншою людиною», твердо вирішивши не дати колишній своїй коханці заманити у сіті Грінчака.

    Життєві долі Миколи Грінчака – з одного боку та Івана Маслюка і Надії – з іншого у романі виписані на тлі складної й суперечливої дійсності. Тому їх образи близькі і знайомі читачам. У творі вони йдуть ніби паралельними шляхами. Кожен із цих шляхів визначає життєві позиції людей. У цьому висока суть і цінність задуму твору та його літературно-художнього втілення.

    У 2011 році Петру Велеску за роман «Сіті Пандори» вручили обласну літературну премію імені «Світочів», а в 2017 році роман став переможцем конкурсу «Краща книга Рівненщини» у номінації «Краще прозове видання».

    Аудіоредагування здійснив Боболович Михайло. 

    Рівне 2023