0:1:45
0:4:55
0:8:14
0:6:32
0:6:44
0:8:41
0:7:40
0:11:23
0:5:1
0:12:54
0:10:0
0:8:59
0:8:27
0:13:44
0:5:10
0:9:26
0:0:4
0:8:43
0:6:4
0:10:25
0:0:29
0:8:11
0:5:4
0:10:36
0:3:44
0:8:23
0:0:4
0:7:57
0:10:2
0:9:14
0:10:56
Басів Кут
- АвторРибенко Лідія
-
Озвучив(ла)Нагорна Світлана
-
ЖанрПовість-есе
-
Тривалість03:49
-
Опис
Для того, хто живе в осередді свого родоводу, історія промовляє голосом його крові. Пропонована увазі повість-есе "Басів Кут" є художнім твором, а не історичним дослідженням чи хронікою. У повісті географічні назви реальні, але імена більшості персонажів змінено. Як говорить авторка, переповідаючи почуте й побачене, немає певності, що туди не вкралася якась неточність. Історія села Басів Кут від Другої світової війни до сьогодення подана крізь призму доль близьких авторці людей, які мешкали й нині тут мешкають. Весілля! Героїню повісті Лілю вразили дві речі: сліпуча врода Оленки-нареченої та серед подарунків молодятам притягували зір два розкішних сонечка – помаранчі. Недовго тривало щастя молодих Оленки та Петра. Обоє мали гарну освіту, роботу. Та у семидесятих роках під час масових арештів української інтелігенції викладач Петро був заарештований і невдовзі закатований у в’язниці кадебістами. І ось внучка Оленки (Олени Пантелеймонівни) і Петра Іринка збирається заміж за внука того ката Матвеєва. І що їй робити? Внук не відповідає за свого діда. Але родичатися з нащадком убивці Петра, хай навіть не прямого…